Перший урок в 1 – Б класі

Тема :  Україна й шкільна родина .

Підготувала вчитель початкових класів:                 Дейнега А.М.

               2018 рік

Мета:  сформувати уявлення учнів про школу як Країну Знань, розширити кругозір учнів про рідну Україну, про народну символіку та державні символи, викликати інтерес до пізнання своєї Батьківщини, її просторів, розвивати почуття патріотизму, заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним учнем своєї школи і громадянином своєї держави. 

      Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання.

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від усмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе –

День сьогодні особливий!

–    Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

–    Чим особливий сьогоднішній день?

         Сьогодні для вас пролунав перший дзвінок, який покликав на перший у вашому житті шкільний урок. Ви переступили поріг Країни Знань. Усі жителі цієї країни носять почесне звання – «Учень», «Школяр». Сьогодні ви із звичайних хлопчиків і дівчаток перетворились на учнів, школярів. Я вітаю вас із цією визначною подією!

Вже в понеділок ви прийдете до школи як справжні учні, а чи знаєте ви, що потрібно щоб було  в справжнього учня? Зараз я перевірю.

А ось послухайте, як хлопчик Миколка збирався до школи і що він поклав собі в портфель. Будьте уважними.

 Перший раз малий Микола став збиратися до школи.

Олівець поклав у сумку,

книги, зошит, ручку, гумку,

 М‘яч, граблі, перо, подушку,

 на обід м‘яку ватрушку.

Два ведмедики, лопату,

білочку руду, хвостату.

Лук і стріли, і рушницю,

ще й пухкеньку паляницю.

Ще й стілець, і стіл, і парту,

ще й географічну карту.

Трактор, ще й машину, мило…

Вже надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку:

 – А чи все поклав у сумку?

Чи правильно зробив хлопчик? ( Відповіді дітей)

 А що треба класти в портфель? ( Відповіді дітей)

    Ви, як учні нової української школи, всі потрібні речі для навчання вже принесли і склали у ваші контейнери. Відтепер ви будете слідкувати щоб там випадково не з`явилось нічого зайвого, що заважатиме вашому навчанню.

Учитель:

–    Ось погляньте на цю  карту, що це за країна? ( Відповіді дітей)

 – Це карта нашої Батьківщини. У кожному куточку України – живуть родини (батьки і діти, бабусі і дідусі) у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо у свою душу рідні серцю краєвиди (Презентація «Краєвиди мого краю»).

Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю.

Давайте переглянемо відео про нашу країну.( Демонстрація відео з краєвидами України)

Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.

    Давайте повторимо, подивіться на дошку, що ви бачите? ( Герб України- тризуб, прапор а який з символів ми не можемо побачити?  Чому? ( Бо це пісня)

     Про них послухайте казку.

Дуже давно жила одна жінка. І було в неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам‘ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім‘я – Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім‘я – Прапор.

 А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов‘я. І дали йому ім‘я – Гімн.

З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

–    То як називається наша країна? А люди, які в ній живуть?

Наш клас це також ніби маленька країна, в якій будемо ми з вами жити 4 роки. І для того щоб все в нас було добре ми повинні бути дружніми.

  Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об‘єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив.

–    А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворилося коло. (Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім‘я,

 Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

 В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити й на Землі добро творити!

         Які ви сьогодні гарні. Дивлячись на вас мені дуже хочеться щоб ми з вами всі 4 роки були такими гарними та  щасливими. А чи є у вас мрії? Чого б ви хотіли? Я вам пропоную вправу долоньки моєї мрії.

У кожного з вас на парті є долонька на якій ви зобразите свою мрію а ваші батьки вам допоможуть, адже кожна мама і тато завжди допомагають своїм дітям у здійсненні мрій.

Лунає музика Тіни  Кароль « Намалюю тобі зорі».

   А тепер давайте  складемо їх у нашу скриньку яку будемо зберігати  у нашому дружньому класі.

      Від  сьогодні  ця скринька  буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, усі ми житимемо у мирі й злагоді.

 А зараз мами і папи візьміть аркуші паперу  у формі сердечка, і від чистого напишіть чого ви бажаєте для ваших дітей. Ваші побажання ми збережемо разом з мріями ваших дітей .  

VI.    Підсумок уроку

–    Ось і добіг до кінця наш перший урок.

 –    В якій державі ми живемо?

–    Вітаю всіх із початком першого навчального року, дорогі мої діти.

–    Я буду щасливою щоранку бачити ваші радісні оченята і привітну усмішку. Бажаю, щоб доріжка знань, на яку ми сьогодні із вами ступили, була рівною, цікавою, радісною, чистою, ясною. Хай вам щастить! Бажаю всього  найкращого вам і  вашим родинам!

А зараз я хочу вручити кожному з вас  посвідчення першокласника.

            ( Вчитель вручає під оплески класу кожному учневі посвідчення першокласника)

 

.